Аналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р




НазваниеАналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р
страница3/8
Дата конвертации23.01.2013
Размер0.53 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8

Експорт-імпорт товарів


За даними офіційного сайту НБУ


Зростання імпорту у 2009 – 2011 роках так само дублювало тенденції 2006-2008 років. Причому імпорт засобів наземного транспорту протягом 2010–2011 років щорічно зростав більш ніж на 60% у порівнянні з попереднім періодом, наближаючись у абсолютному вимірі до передкризового 2007 року.

Не зважаючи на відновлення тенденції значного приросту обсягів споживчого кредитування імпорту, а отже, фактично «кредитування» зростання негативного торгівельного сальдо, Національним банком України так і не були запроваджені анонсовані ще влітку регуляторні заходи з обмеження споживчого кредитування банків на придбання імпортованих товарів, у т.ч. автотранспорту.

АУБ принципово підтримала тоді наміри НБУ, запропонувавши при розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу підвищити вимоги до капіталу банків, які активно нарощують обсяги споживчого кредитування.

Розробка спільно з НБУ заходів із запобігання підвищенню рівня споживчого кредитування та запровадження пріоритетного фінансування розвитку вітчизняного реального сектору економіки передбачалося і Планом заходів з подолання негативного сальдо у зовнішній торгівлі, затвердженим Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. №1074-р.

Проте, відповідні регуляторні запобіжники неконтрольованого зростання ринку споживчого кредитування, придбання імпортованих товарів до цього часу НБУ не зміг, чи не захотів запропонувати. Це можна пояснити помилками НБУ в оцінці перспектив зведеного платіжного балансу на кінець 2011 року. Так, ще в жовтні 2011 року Голова НБУ заявляв про позитивну його величину на кінець року, хоча експерти вже давно давали інші, негативні, прогнози.


Розрахунки в рублях

Одним з контроверсійних напрямків роботи НБУ на 2011 – 2012 роки є, безперечно, програма зміни форми розрахунків між Україною та Російською Федерацією з долара США на російський рубль. Вказані пропозиції були оголошені Головою НБУ у 2011 році, причому питання використання російських рублів розглядалося у досить широкому аспекті:

  • Перехід на розрахунки російськими рублями під час будь-яких зовнішньоекономічних операцій між Україною та РФ.

  • Формування частини резервів НБУ у російських рублях і внесення відповідних змін до класифікатору валют.

  • Перехід на розрахунки російськими рублями за поставки природного газу між НАК «Нафтогаз» та РАО «Газпром».


Як бачимо, питання використання російських рублів розглядалося на рівні НБУ досить широко, при тому чіткої стратегії та конкретних планів оголошено не було. Найбільш активними публічними прихильниками вказаних вище ідей були саме українські високопосадовці, передовсім Голова НБУ. Про український характер «валютних» ініціатив заявив в ефірі «Інтера» і Міністр енергетики та вугільної промисловості України п.Ю.Бойко: "Расплачиваться за газ в рублях - это инициатива Украины”.

В інтерв’ю агентству УНІАН п.С.Арбузов заявив: «Ми їх (рублі) включатимемо в розрахунок резервів. Зараз ми переводитимемо рублі до першої категорії. Як переведемо, так рубль одразу і зараховуватиметься в резерви».

Наступна цитата п.С.Арбузова: «Сегодня страна имеет запас, потенциал удержания рублей России, на 4-5 млрд. долларов. Но из-за того, что нет спроса, рубль не является привлекательной валютой для нашего рынка. Когда мы перешли на оплату на рубль, мы создали спрос. Я думаю, сейчас пойдут предложения, и мы будем покупать за гривну эти рубли, платить за энергоносители, за импорт, будем платить в рублях - и золотовалютные резервы не будут уменьшаться». «Наш с Россией товарооборот - где-то около 50 млрд.долларов..., и рассчитываемся мы не национальной валютой, а валютой третьей страны. Поэтому, если мы перейдем на расчет хотя бы на 10% - это не добавит никаких рисков».

Вже з вказаних слів Голови НБУ можна зробити певні висновки:

  • Під час розрахунків між Україною та РФ було зроблено безальтернативний вибір на користь саме російського рубля, а не гривні, чи гривні та рубля на паритетних засадах, хоча б було цілком логічно дозволити проводити взаємні розрахунки між Україною та РФ і в гривнях, і в рублях.

  • Приводячи аргумент про те, що у випадку проведення розрахунків рублями, резерви НБУ не будуть зменшуватися, п.С.Арбузов протирічить власному твердженню, про те, що частина резервів НБУ буде сформована саме у рублях (а іншого великого продавця рублів для НАК «Нафтогаз» в Україні не буде). Тобто у випадку дефіциту на валютному ринку, НБУ все-рівно буде вимушений продавати з власних резервів для НАК «Нафтогаз» або рублі, або долари США, і резерви будуть зменшуватися. Зрозуміло, що збереження валютних резервів НБУ залежить від збалансованості платіжного балансу країни, а не від «тасування» валютних складових, від переміни яких ситуація не зміниться на краще.

  • Голова НБУ особисто зізнався, що російська валюта не користується попитом на валютному ринку України.

  • Голова НБУ наголосив, що тільки через створення штучного попиту на рублі завдяки діям Національного банку, попит на російську валюту було збільшено, хоча у компетенцію НБУ входить підтримання стабільності саме національної валюти гривні, а не російської національної валюти – рубля, за стабільність якого відповідає Центробанк РФ.

  • Центробанк РФ не зробив жодного симетричного кроку на шляху підтримки гривні на внутрішньому валютному ринку Росії.


Залишаючи політичну складову вказаних вище питань, спробуємо дати відповідь у суто економічній площині:

    1. Чи є рубль резервною, вільно конвертованою валютою?

    2. Чи дійсно використання рублів вигідне для України?

    3. Чи є рубль привабливим інструментом для українських підприємств та під час розрахунків з Росією за природний газ?


По перше зауважимо, що, не зважаючи на численні заяви російських високопосадовців, рубль на цей час не є вільноконвертованою валютою і не входить у склад золотовалютних резервів провідних центробанків світу.

У жовтні 2011 року на зустрічі найбільш потужних інвестиційних банкірів із Президентом РФ Д. Медведєвим, присвяченій створенню у Москві міжнародного фінансового центру, генеральний директор компанії JPMorgan Chase & Co. Джеймі Даймон (Jamie Dimon) заявив: «Да, рубль может – когда-нибудь – стать резервной валютой, однако на сегодняшний день он  пока настолько далек от этого, что даже в предсказаниях о том, какая валюта может стать резервной через много лет, он не фигурирует».

У своїх дослідженнях щодо перспектив рубля як світової резервної валюти, Андерс Аслунд (Anders Aslund) з Інституту Петерсона написав п’ять причин, чому російський рубль не зможе стати світовою резервною валютою у найближчій перспективі:

1. Резервна валюта має характеризуватися низьким рівнем інфляції, стабільним або зростаючим курсом. Між тим, політика курсоутворення рубля є слабо прогнозованою. Від себе додамо, що ціноутворення у Росії продовжує носити бівалютний характер: і в доларах США, і в рублях, а населення продовжує розглядати долар як найбільш надійний інструмент готівкових накопичень.

2. По друге, резервна валюта має базуватися на потужній економіці, а обсяг економіки Росії у вісім разів поступається параметрам економіки США та у 5,5 разів єврозони, і складає лише від 2 до 2,5% світового ВВП.

3. По третє, країна резервної валюти повинна мати значну ступінь фінансового проникнення, а в Росії капіталізація ринку складає лише декілька процентів від рівня США, крім того банківська система надто політизована та залежить від втручання держави: кілька державних банків охоплюють більшу частину банківських активів.

4. По четверте, необхідно мати ефективну нормативно-правову базу, верховенство закону та прозору систему боротьби з корупцією.

5. П‘яте – так звані мережеві екстерналії, що являють собою сукупність практик з використання валюти за кордоном, чого рубль позбавлений останні 100 років. Більше того, всі намагання відновити рубльову зону після 1991 року зазнали невдачі.

В опублікованих «Основных направлениях единой государственной денежно-кредитной политики до 2014 года», Росія лише планує здійснити заходи щодо включення рубля до переліку розрахункових валют системи CLS (Continuous Linked Settlement).

Не дуже втішні прогнози щодо рубля на 2012 рік формують російські експерти. Згідно із дослідженнями Центру розвитку Вищої школи економіки, у середині 2012 року обсяги експорту та імпорту в Росії можуть зблизитися і новому президенту відразу після інавгурації доведеться вирішувати, як пояснити населенню невідворотну девальвацію рубля. Експорт Росії на дві третини формується за рахунок експорту вуглеводнів. Це означає, що при стабілізації світових цін на нафту, експорт застигне, а імпорт продовжить неухильне зростання. На думку експертів Центру: «Нефть может стоить и $110, и $115, все равно мы в 2012 г. от этой проблемы не уходим, $140 за баррель лишь отодвигают ее на несколько лет». На відміну від 2008-2009 років, девальвація 2012 року може бути не плавною, а разовою на 10-20%, саме така глибина необхідна для виправлення платіжного балансу. Але і разова девальвація лише на короткотривалий термін послабить існуючі проблеми. «Пока не будет устойчивого притока инвестиций, повышения доли несырьевого экспорта, конкуренции в реальном секторе — будем получать перманентные девальвации каждые 2-3 года. Тут речь не о платежном балансе, а о пересмотре всей экономической политики». Як правильно підмітив радник Президента РФ, пан А. Дворкович, сценарій «перманентних девальвацій» — наслідок так званої голландської хвороби, коли економіка залежить від цін на сировину. За прогнозами аналітичної служби HSBC у середньостроковій перспективі рубль кожного наступного року буде слабшим за попередній показник через високу інфляцію у порівнянні з провідними країнами світу.

Від себе додамо, що у сучасній світовій історії, жодна країна, економіка якої базувалася на сировинних поставках, не змогла надати своїй валюті статусу світової резервної одиниці. При цьому згадаємо такі «сировинні» країни як Ірак, Іран, Венесуелу, ОАЕ, Саудівську Аравію, ПАР тощо.

Зважаючи на все вищевказане, можна зробити висновок, що на цей час відсутні будь-які економічні підстави для включення російського рубля до складу валютних резервів НБУ, більше того, зважаючи на волотильність курсу рубля та девальваційні прогнози, формування рубльових резервів несе у собі значні валютні ризики і може призвести до прямих збитків у вигляді негативних курсових різниць.
1   2   3   4   5   6   7   8

Похожие:

Аналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ
України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №410, та пункту 14 Порядку присудження наукових ступенів...

Аналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р iconПатнем Р. Гра в кеглі наодинці: занепад соціального капіталу Америки
Старший програмний менеджер напряму «Демократичне врядування», проон україни, доцент кафедри філософії Національного університету...

Аналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р iconМвс україни головне управління мвс україни
Про затвердження Положення про сектор зв’язків з громадськістю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній...

Аналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р iconІнвестиції в реальний сектор економіки мають відігравати провідну роль у розвитку України – Президент
...

Аналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р iconПрограма фахового вступного випробування на спеціальність 01010101 Дошкільна освіта складена на основі програми Національного педагогічного університету ім
Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова «Дошкільна педагогіка. Історія загальної дошкільної педагогіки» та...

Аналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 9 класах надруковано у Інформаційному збірнику мон, №№19-21, 2009 р
Мон україни №132 від 23. 02. 2004, зі змінами, внесеними наказом мон україни №66 від 05. 02. 2009. У 10-11-х класах – за Типовими...

Аналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 9 класах надруковано у Інформаційному збірнику мон, №№19-21, 2009 р
Мон україни №132 від 23. 02. 2004, зі змінами, внесеними наказом мон україни №66 від 05. 02. 2009. У 10-11-х класах – за Типовими...

Аналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р iconАнглійська мова для науковців Рекомендовано Міністерством освіти України
Франка), доктор технічних наук, професор Новіков О. М., кандидат філологічних наук, доцент Височинський Ю.І. (Національний технічний...

Аналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р iconМетодичні рекомендації до дисципліни “Історія України”
Характеристика давніх слов'ян: анти, венеди, склавши. Готи І гуни на території України

Аналіз діяльності Національного банку України у монетарній та регуляторній політиці за 2011 р iconКременчук від заснування до 1764 р
Вирський Дмитро Станіславович – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу української історіографії Інституту...

Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib2.znate.ru 2012
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница