Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012




Скачать 18,88 Kb.
НазваниеФранка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012
страница3/29
Дата03.02.2016
Размер18,88 Kb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ


Будь-які зміни організації економіки країни чи організації чи навіть домогосподарства спрямовані на підвищення ефективності функціонування заданого об’єкта управління.

Досягнення ефективності як максимізація корисності передбачає декілька зрізів її визначення, що визначає види самої ефективності.

Зазвичай дослідник зосереджуються на економічній, а вже потім на соціальній ефективності.

Економічна ефективність – це міра (результативність) перевищення доходів над видатками.

Соціальна ж ефективність – це міра (результативність) використання доходу якнайбільшою кількістю людей.

Підвищення економічної ефективності спричиняє зростання економічного капіталу, котрий зазвичай має грошовий вимір, натомість підвищення соціальної ефективності призводить до зростання соціального (чи суспільного, громадського) капіталу, що виявляється у зростання довіри між членами суспільства.

Закономірно виникає запитання – яку мету – економічну чи соціальну ставлять реформатори економічної системи, що передбачає зміну власності, наприклад, на засоби виробництва?

Як відомо саме трансформаційні процеси на початку 90-х років спричинили до падіння ВНП загалом та на душу населення зокрема.

ВНП на душу населення – характеристика економічної ефективності економіки.

Виробництво / споживання товарів для людей та товарів для фірм – характеристика соціальної ефективності (у Європі відрізняється від 70% до 30% аж дo 25% до 75%).

До інших вимірників ефективності відносять:

економічної – зростання ВНП, використання енергії, матеріалів, зростання доходу, економія часу;

соціальної – рівень безробіття, вирівнювання розподілу ВНП в суспільстві, рівень розподілу ВНП через уряд, розвиток соціальної інфраструктури.

Загалом, ефективність економіки – відповідність потребам інтересантів (заінтересованих сторін).

За законами ринкової економіки економічна ефективність означає „економічну анархію” (тобто відсутність урядового втручання).

Томас Мальтус узалежнював ефективність від спадковості. Він стверджував, що людина, що народилася в світі власності, якщо не може отримати кошти для існування від батьків, на яких вона має справедливі права, і якщо суспільство не хоче її праці, не може претендувати на найменшу частину їжі, і , насправді, не має ніякого діла, щоб бути там, де вона є.

Тому капіталізм, як економічна система є найкращим у свободі, економічній ефективності і зростанні, але найгіршим у стабільності, безпеці та рівності.

Саме ті слабини капіталізму і є виявом соціальної ефективності.

Організувати соціально ефективну економіку австрійська школа економіки пропонує не через побудову соціалізму як економічної системи, що є утопією, а через інтенсивний розвиток підприємництва у всіх сферах суспільства. Саме підприємництво призводить до перетворення інформації у знання, та забезпечує впровадження таких знань, тобто інновації.

Соціальне підприємництво, що проявляється у неприбуткових проектах та організаціях, може забезпечити зростання соціальної ефективності, тобто максимізацію розподілу доходу поміж членами суспільства.

Показовим підтвердженням такого підходу можуть стати запитання (часто проблемні) щодо сучасної економічної дійсності, зокрема:

  • Зростання ВНП і зростання пенсійного віку (Польща, Україна) забезпечує економічну чи соціальну ефективність і в якій мірі?

  • Соціаліст (президент) у Франції і ефективність французької економіки.

  • Стабільність соціоекономіки скандинавських країн і нестабільність країн південної Європи.

  • Ефективність ЄВРO-2012: економічна чи соціальна?



Рибчук А. В., д.е.н., доцент,

зав. кафедри теоретичної та прикладної економіки,

Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка


ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ НОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ


Визначальною рисою еволюції світового господарства на початку третього тисячоліття є всебічна глобалізація різних сфер суспільного життя, що проявляється у подальшій інтернаціоналізації господарських процесів, поглибленні міжнародного поділу праці, розширенні форм міжнародних економічних відносин, зростанні взаємозалежності національних економічних систем та формуванні єдиного всесвітнього економічного організму глобального типу.

Механізм глобалізації виступає об'єктом серйозних наукових досліджень, які містять часом полярні погляди на цю проблему. Одним з наріжних каменів процесу глобалізації є визначення ролі та місця національних господарств у світогосподарських процесах.

Упродовж довготривалого періоду життєдіяльності людської цивілізації рушійною силою її розвитку була реалізація економічних інтересів, які в процесі еволюції суспільства постійно зростали та розширювались. Економічний інтерес завжди був пружиною прогресу людства, як зазначав свого часу один із класиків економічної науки. Усі воєнні конфлікти, світові війни велися з єдиною метою - реалізувати свої потреби та інтереси. Внаслідок еволюційно-революційних змін у світі наприкінці ХХ століття сформувалася певна економічна структура світового господарства, яка була представлена відповідними групами країн: це країни з розвиненою ринковою економікою, країни, що розвиваються, НІК, країни з перехідною економікою та найменш розвинені держави.

Кожен з названих господарюючих суб’єктів бажає зайняти свою нішу у світовому господарстві з метою якомога повнішої реалізації національних інтересів. Відомо, що нинішні регіональні та національні економічні інтереси в процесі їхньої реалізації досить часто є суперечливими. Тому коли спостерігається та прослідковується домінування тенденцій до посилення глобалізації, формування рис глобального способу управління суб`єктами господарювання у масштабах земної кулі, постає питання про існування системи глобальних економічних інтересів, яка, думається, досить тісно переплітається з системою існуючих глобальних проблем людства. Обмеженість певними видами ресурсів впливає безпосередньо на реалізацію потреб населення планети, що і породжує суперечності в реалізації економічних інтересів глобального середовища.

Якщо у ХХ столітті світовими політичними і економічними лідерами виступали з одного боку США, ЄС та Японія, з іншого боку СРСР та світова соціалістична система, то на початку ХХІ століття процеси глобалізації та регіоналізації привели до нового економічного переділу світу. На світову арену почали виходити нові індустріальні країни (особливо, азійського регіону), темпи економічного розвитку яких стали значно випереджувати класичні економіки. Про це свідчать статистичні показники темпів зростання ВВП та обсягів експорту розвинених економік та нових індустріальних країн.


Таблиця 1.

Динаміка світового товарного експорту окремих національних економік за період 1948-2010 рр., %

Регіони/країни

1948

2003

2010

Північна Америка

США

Канада

Мексика

28,1

21,7

5,5

0,9

15,8

9,8

3,7

2,5

13,2

8,6

2,6

2,0

Південна і Центральна Америка

11,3

3,0

3,9

Європа

35,1

46,9

37,9

Африка

7,3

2,4

3,4

Азія

14,0

26,2

31,6

Індія

2,2

0,8

1,5

США будучи світовим економічним лідером після Другої світової війни втратили свої позиції у світовому торговельному експорті більше чим в 2 рази за період 1948-2010 рр. Європейський Союз наростив обсяги майже на 3%, Близький та середній Схід також збільшив експорт у 3 рази, азійські країни також у 3 рази. Остання група країн прискорила темпи економічного зростання на межі тисячоліть. Станом на 2010 рік частка Китаю у світовому експорті склала 10,6% порівняно з 8,6% США. Зазначені показники свідчать про зростання ролі держав Азійсько-Тихоокеанського регіону у формуванні нової економічної карти світу.

Азійська криза 1997-1998 рр. наочно продемонструвала зовнішньоекономічну повноцінність Китаю, а остання криза 2008-2009 рр. – його здатність розвиватися за рахунок внутрішніх факторів. Багатоукладність економіки країни при провідній ролі держави та державного сектора забезпечують необхідність та глибину економічного розвитку. Ставка на промисловість – стратегічний вибір Китаю і можливо на довго даний сектор буде сферою з найвищою продуктивністю праці. Інвестиційна модель, яку обрав Китай перетворила його на „майстерню світу” та на найбільшого з кредиторів світу. Економічна система вирізняється максимальною працездатністю порівняно з іншими сусідами. Багато критиків китайської моделі розвитку звертають увагу на високу норму нагромадження порівняно з іншими азійськими країнами. 42,5% - це звичайно високий рівень нагромадження порівняно з оптимальними - 25%. Але зниження відносного показника споживання не заважає його динамічному зростанню в абсолютних розмірах, завдяки загальним високим темпам економічного розвитку країни. Найбільші капітальні вкладення скерують розвиток транспортної інфраструктури. Іноземні інвестори чітко зорієнтувалися щодо реформ та модернізації китайської економіки. Частка прямих іноземних інвестицій за останні 10 років зросла у 3 рази.

Китай у процесі ринкових реформ активно використовує інтелектуальні здобутки інших держав, хоча він імпортує результатів інтелектуальної власності на 10 млрд дол. США в рік, що складає мізер для китайської економіки, але їхнє розповсюдження в усі сфери приносить значний результат. Орієнтир здійснюється не обов’язково на завтрашні технології. Використовуються тільки перевірені, добротні винаходи. Тим більше, китайці вважають, що на ринку інтелектуальної власності не має якісного товару, його можна добути незаконним шляхом або придумати самим.

Спостерігаючи за стрімким погіршенням стану фінансової системи США та змінами, що розпочалися у світовій фінансовій архітектурі, варто провести аналогію між США та Великобританією. Після Другої світової війни США представляли наддержаву з розвиненою промисловістю та сільським господарством, але не мала власної фінансової мережі. Все це мав Лондон. Водночас англійцям не вистачало фінансових ресурсів і вони розпочали позичати їх у США. Таким чином підряд на створення МВФ дістався США, при цьому фунт стерлінг розпочав потихеньку дешевіти. Станом на 2010 рік за даними МВФ розміри ВВП країн світу розмістилися наступним чином:

ЄС – 16,3 трлн дол. США

США – 14,7

Китай – 5,9 (7,2)

Японія – 5,5

Німеччина – 3,3

Провідні країни за розмірами промислового виробництва у 2010 році сформували наступний рейтинг:

США – 3,2 трлн дол. США

Китай – 2,8

Японія – 1,4

Німеччина – 0,921

Бразилія – 0,560

Державний борг США у 2010 році склав 99,9 ВВП країни, а в Китаї він складає – 20%. Мова не йде поки, що про Китай як фінансового гегемона, але окремі риси цього процесу прослідковуються. Ера економічного панування США поступово завершується. Федеральна резервна система фактично вже не справляється з покладеними на неї завданнями, щодо зайнятості населення, стабільного рівня цін та помірних процентних ставок.

Таким чином, початок ХХІ століття розкрив нові тенденції економічного переділу світу. Формуються нові потужні економіки, котрі найближчим часом можуть домінувати у світовому господарстві. Класичні економіки стараються втриматися на економічній орбіті зразка ХІХ-ХХ століття. Водночас є всі вихідні для того, що саме Китай у найближчі 10-20 років стане новим економічним центром на, який будуть спрямовані основні фінансові потоки сусідніх країн, а також держав західного побережжя американського континенту.


Кишакевич Б. Ю., д.е.н., доцент,

зав. кафедри моделювання та інформаційно-

комунікативних технологій в економіці,

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка


ВРАХУВАННЯ ЕФЕКТУ ПРОЦИКЛІЧНОСТІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В МОДЕЛЮВАННІ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ


Безпрецедентна світова фінансова криза 2007-2009 років, яка супроводжувалась резонансними дефолтами фінансових компаній по цілому світі, безперечно зумовила перегляд низки постулатів сучасного банківського ризик-менеджменту, в основі якого лежить моделювання кредитних ризиків. На сьогодні нагромадилось досить багато серйозних проблем у моделюванні та оцінці кредитного ризику, які потребують нагального розв’язання з метою запобігання виникнення аналогічних майбутніх системних криз у світових фінансах.

Одним із важливих чинників, які слід враховувати в моделюванні кредитних ризиків є ефект проциклічності кредитування. Термін проциклічність стосується поведінки окремих економічних показників у різні фази циклів. Якщо періоди спаду і зростання пов'язувати із динамікою ВВП, тоді проциклічні показники мають додатну кореляцію із ВВП, а контрциклічні  від'ємну.

Ефект проциклічності банківського кредитування полягає у зростанні кредитної активності банків в періоди загального економічного підйому та скорочення в періоди спаду. Банки схильні недооцінювати ризики в період економічного підйому і збільшувати пропозицію кредитних ресурсів, тим самим сприяючи ще більшому "перегріву економіки". Це може дестабілізувати роботу банківського сектору, що у свою чергу, може викликати або поглибити спад в реальному секторі економіки. При переході у фазу спаду цілком природнім виглядає зміна фінансовими посередниками своїх оцінок уже прийнятих на себе ризиків, що призводить до різкого скорочення пропозиції кредитних ресурсів. Це, у свою чергу, ще більше сприяє зниженню ділової активності та поглибленню економічного спаду, що обумовлює потребу у розробленні нових підходів до пом’якшення проциклічності основних параметрів кредитного ризику фінансової установи.

Практично усі наукові дослідження підтверджують надмірну проциклічність вимог регуляторів, яка виражається у зниженні рівня достатності капіталу банку в періоди кризи і в його зростанні в періоди підйому. За підрахунками спеціалістів МВФ зниження коефіцієнта достатності капіталу на один відсотковий пункт через зниження кредитної активності банків призводить до зниження реального ВВП на 1,4%.

Фінансова практика нараховує два основних підходи до формування рейтингів позичальників. РІТ (Point-in-time – у момент часу) рейтинги розраховуються на основі поточного стану позичальника. Такі рейтинги залежать від ймовірності дефолту позичальника на певному горизонті часу (як правило один рік) в поточний момент часу. ТТС (Through-the-cycle – упродовж циклу) рейтинги визначаються із врахуванням циклічних змін ймовірності дефолту позичальника. Такі рейтинги можуть розраховуватись таким чином, щоб враховувати зміни у фінансовому стані позичальника протягом ділового циклу, і, тим самим, представляти деяку середню оцінку ймовірності дефолту позичальника протягом усього ділового циклу.

Перебіг світової фінансової кризи 2007-2009 років та аналіз докризового періоду показав, що у високо розвинутих країнах практично не приділялось належної уваги антикризовому регулюванню, спрямованому на згладжування циклічних коливань і стабілізації економічної рівноваги. Циклічний характер кредитних РІТ та ТТС рейтингів обумовлюється методикою їх побудови. РІТ PD демонструє контрциклічну поведінку: ймовірність дефолту зростає при економічних спадах і зменшується при підйомах, тоді як ТТС PD змінюються несуттєво протягом ділового циклу.

Більшість спеціалістів відзначають, що вимоги до капіталу обчислені у відповідності із IRB підходом Базеля ІІ мають тенденцію до збільшення із переходом економіки в стан рецесії та зменшення із переходом до зростання при умові, що банківські рейтингові системи гнучко реагують на зміни у частоті дефолтів позичальників.

Головна ідея реформи світової фінансової системи з допомогою нових стандартів Базель ІІІ полягає у посиленні стійкості банківської системи за рахунок збільшення ліквідних резервів та поліпшення якості капіталу. Хоча в Базелі ІІІ передбачено низку підходів щодо зниження ефекту проциклічноcті кредитування, проте деякі нововведення Базеля ІІІ, на думку спеціалістів, можуть зменшити позитивний ефект від реалізації запланованих контрциклічних заходів. За попередніми оцінками, формування контрциклічого капіталу буде одним із найефективніших методів пом’якшення проциклічності системи оцінювання кредитного ризику Базел ІІ. Згладжування оцінок ймовірності дефолту PD, формування буферного капіталу, впровадження методу стрес-VaR та коефіцієнту лівериджу теж є ефективними контрциклічними засобами Базеля ІІІ. Проте, зростання кореляцій активів та EAD може призвести до збільшення чутливості кредитного ризику до коливань економічних циклів. Важливим кроком Базеля ІІІ до згладжування проциклічності достатності капіталу є уніфікація правил обчислення банками зважених на ризик активів RWA, незалежно від їх географічного розміщення. Тим самим зроблено спробу виправити характерну для Базеля ІІ проблему відмінностей в обчисленні RWA в Північній Америці та Європі. При виборі шляху застосування стандартів Базель ІІІ необхідно враховувати національні особливості. Так, вимоги до капіталу повинні залежати від різних макроекономічних показників, таких як ВВП, рівень інфляції, відсоткових ставок, цін на нерухомість.


Література

1. Кишакевич, Б.Ю. Моделювання та оцінка втрат під час дефолту / Б.Ю. Кишакевич // Збірник наукових праць ДонДУУ.  Донецьк: ДонДУУ.  2010  т. ХІ. Випуск 154.  С. 125136.

2. Andrievskaya I.K. How to Deal with Basel II Procyclicality in Russia?// Andrievskaya I.K., Penikas H.I., Pilnik N.P. /  Eurasia Business and Economics Society (EBES) Conference (October 28 – 30, 2010; EBES - Athens, Greece). 21 pages. Режим доступу: https://www.hse.ru/data/2011/06/20/1215788553/Procyclicality_Russia.pdf

3. Aguais, Scott. Designing and Implementing a Basel II Com­3. pliant PIT–TTC Ratings Framework // Aguais, Scott / The Basel Handbook. 2007. P. 267–297.

4. Сопоставление качества рейтингов российских банков : Препринт WP16/2010/03 [Текст] / С. Г. Афонина, Е. А. Богатырёва, А. В. Косьяненко, В. А. Лапшин, В. В. Наумен­ко, С. Н. Смирнов ; Гос. ун-т – Высшая школа экономики. – М.: Изд. дом Гос. ун-та – Высшей школы экономики, 2010. – 44 с.

5. Міщенко В. Базель ІІІ: нові підходи до регулювання банківського сектору // В. Міщенко, А. Незнамова / Вісник НБУ. − січень 2011.− с. 4 – 9.

6. Кишакевич Б.Ю. Зміна пріоритетів банківського ризик-менеджменту в контексті нових стандартів «Базель ІІІ» // Б.Ю. Кишакевич, В.І. Єлейко / Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Посткризовий розвиток фінансової системи України: проблеми та перспективи – Львів, 2011. Випуск 2(88) – С.239 -246


Вачевський М. В., д. пед. н., професор,

академік АН ВО України,

Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Похожие:

Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012 iconМіжнародної науково-практичної конференції (Суми, 18-20 травня 2011 року) Том 1 Суми Сумський державний університет 2011
Ф. Балацький – професор кафедри управління Сумського державного університету, доктор економічних наук, професор
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012 iconМ іністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012 iconМіністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012 iconМ іністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 18 травня 2007 року. –...
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012 iconМіністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012 iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2011 року. –...
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012 iconУдентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Природничі науки б ердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012 iconЗапрошення-програма международная научно-техническая конференция
Оргкомітет Міжнародної науково-технічної конференції «конструкційна міцність матеріалів І ресурс обладнання аес» (Ресурс-2012)
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012 iconБердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2006 року б ердянськ 2006 у дк 37. 01(06)
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 19 травня 2006 року. –...
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Україна, Дрогобич 4 6 жовтня 2012 року Дрогобич 2012 iconТудентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2008 року Том Природничі науки б ердянськ 2008
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib2.znate.ru 2012
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница