Министерство образования и науки украины национальная академия наук украины




Скачать 22,07 Kb.
НазваниеМинистерство образования и науки украины национальная академия наук украины
страница2/106
Дата03.02.2016
Размер22,07 Kb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   106

NECESSITY OF EXPANSION AND THE STATUS CHANGE OF

ORNITHOLOGICAL RESERVE «BULAKHOVSKY LIMAN»

(DNIPROPETROVSK PROVINCE)

B. O. Baranovsky

Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Орнитологический заказник государственного значения «Булаховский лиман» (площадью 100 га) создан в 1977 году на территории Ш террасы р. Самара ниже впадения в нее р. Волчья в 2 км севернее с. Булаховка Павлоградского района. Он представляет собой мелководную акваторию (непостоянной площади в зависимости от водности года), образованную в приустьевой части р. Березнеговатая, левого притока р. Волчья.

Река Березнеговатая имеет протяженность 28 км, площадь водосбора – 360 км2. В летний период большая часть водотока Березнеговатой пересыхает. Вода реки относится к сульфатно-натриевому классу. Общая минерализация реки в среднем составляет 9,871 г/л, жесткость – 32,4 мг-экв./л (Паспорт бассейна р. Волчья, 1974). В нижнем течении русло р. Березнеговатая проходит по III солончаковой террасе, где в 4 км от ее устья и образовался Булаховский лиман, представляющий водоем с общей минерализацией (по данным института «Днепрогипроводхоз», 2005 г.) 13,80 г/л и преобладанием сульфатов в количестве 8,03 г/л и натрия 4,01 г/л.

Основанием для создания на Булаховском лимане орнитологического заказника явилось большое разнообразие орнитофауны (48 видов), в том числе редких и исчезающих видов (Губкин и др., 1980; Булахов, Губкин, 1996). Впоследствии в прибрежной зоне лимана найдены редкие и исчезающие виды насекомых, не характерные для северной и центральной части степной зоны Украины (Бригадиренко, 2000).

В 2005 году здесь обнаружен представитель сосудистых растений рупия морская (Ruppia maritima L.) – водное морское или солоноватоводное растение из семейства руппиевых, (прежде включаемое в семейство рдестовых). Это вторая находка рупии морской в водоемах континентальной Украины (кроме соленого озера возле г. Славянск). Последующие исследования показали, что рупия образует в данном водоеме монодоминантные сообщества с проективным покрытием до 100 %. Рупия морская является индикатором солоноватоводных водоемов с постоянным уровнем воды и илистыми донными отложениями (Макрофиты – индикаторы изменений природной среды, 1993). Этот вид предлагается для включения в список редких и исчезающих растений Днепропетровской области.

Территория, окружающая Булаховский лиман, представляет собой редкий для северной подзоны степей солончаковый комплекс, сложенный галофитными и лугово-галофитными видами, в том числе такими редкими и исчезающими, как сведа ягодоносная (Suaeda baccifera Pall.), кермек каспийcкий (Limonium caspium (Willd.) Gams.), франкения жестковолосая (Frankenia hirsuta L.), рапонтикум серпуховидний (Rhaponticum serratuloides (Georgy) Bobrov), пырей удлиненный (Elytrigia elongata (Host) Nevski), чихотник иволистный (Ptarmica salicifolia (Besser) Serg.), вероника щитковая (Veronica scutellata L.) и др. Последние находки редких и исчезающих растений и беспозвоночных на этой территории говорят о необходимости дальнейшего изучения биоразнообразия Булаховского лимана и окружающей его территории.

В связи с вышеизложенным назрела необходимость расширения заказника с включением в него территории солончаковой террасы и изменением статуса объекта на ландшафтный заказник государственного значения.

УДК 574.472

ФЛОРІСТИЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА
«ТРОЇЦЬКО-ВИШНЕВЕЦЬКИЙ» (ПАВЛОГРАДСЬКИЙ РАЙОН
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Б. О. Барановський, І. А. Іванько

Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, Україна

FLORISTIC DIVERSITY OF «TROITSKO-VISHNEVETSKY» LANDSCAPE RESERVE (PAVLOGRAD DISTRICT,
DNIPROPETROVSK PROVINCE)

B. O. Baranovsky, I. A. Ivan’ko

Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

У наш час в Україні широко проводяться роботи щодо збільшення площі природно-заповідного фонду, яка ще не відповідає міжнародним вимогам. Тому виникає актуальна потреба у створенні в Дніпропетровської області природоохоронних об’єктів, що сприятиме охороні географічних ландшафтів і екосистем, які розташовані на їх території. З цією метою проведено дослідження та оцінку біологічного різноманіття ландшафтного заказника місцевого значення «Троїцько-Вишневецький».

Ландшафтний заказник «Троїцько-Вишневецький» розташований у Павлоградському районі Дніпропетровської області, у басейні р. Самара в межах долини р. Вовча та її лівого притоку – р. Мала Терса. Гідрологічна мережа території заказника «Троїцько-Вишневецький» складається з нижньої частини водотоку р. Вовча (лівий приток р. Самара), частини водотоку р. Мала Терса та штучного ставка, розташованого у її нижній течі. За класифікацією О. Л. Бельгарда (1950) у межах заказника «Троїцько-Вишневецький» значне поширення мають долинно-терасові ландшафти (заплава р. Вовча та заплава р. Мала Терса) та частково привододільно-балкові (на лівобережжі р. Мала Терса). На правобережжі р. Мала Терса територія включає степові та залісені схили. У заплаві рр. Вовча та Мала Терса розповсюджені лучні, лучно-болотні комплекси та водойми, природні (заплавні діброви) та штучні лісові біогеоценози. Надання цій території статусу заказника сприяє підвищенню видового та ценотичного різноманіття, збільшенню кількості рідкісних видів рослин і тварин території та акваторії рр. Вовча та Мала Терса.

На території та акваторії заказника зареєстровано 434 види судинних рослин. Серед ценоморф переважають степові та лучні види, проте участь інших груп також значна, що відображає різноманіття фізико-географічних умов. До складу флори території входять три червонокнижних і 18 видів, які занесені до Червоного списку Дніпропетровської області. Один вид – зірочки азовські (Gagea maeotica Artemcz.) знайдено вперше для Дніпропетровської області та рекомендовано до охорони.

У даний час зональна степова рослинність території заказника «Троїцько-Вишневецький» залишилася тільки на правобережних схилах долини річки та схилах балок, які її прорізують. Степова рослинність в основному представлена асоціаціями, у яких домінують костриця валіська (Festuca valesiaca), пирій повзучий (Elytrigia repens), стоколос безостий (Bromopsis inermis), карагана кущова (Caragana frutex), тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia), фрагментарно – ковила волосиста (Stipa capillata), молочай Сегієрів (Euphorbia seguierana), а також рідкісний для степів домінант – валеріана клубенева (Valeriana tuberosa), який утворює розріджену асоціацію з караганою кущовою.

У заплаві р. Вовча та Мала Терса розповсюджена мезофільно-лучна, гігрофільно-лучна та водно-болотна рослинність. Мезофільно-лучна рослинність в основному представлена угрупованнями злаків, серед яких домінують пирій повзучий (Elytrigia repens), костриця лучна (Festuca pratensis), осока розсунута (Carex distans), конюшина повзуча (Trifolium repens), подорожник великий (Plantago major), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), щавель кінський (Rumex confertus), герань пагорбова (Geranium collinum) тощо. Гігрофільно-лучна (лучно-болотна) рослинність представлена угрупованнями мітлиці повзучої (Agrostis stolonifera), бульбокомишу морського (Bolboschoenus maritimus) з іншими гігрофільними видами (жовтець повзучий (Ranunculus repens), жовтець отруйний (R. sceleratus), щавель кучерявий (Rumex crispus), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), китник лучний (Alopecurus pratensis), осока лисяча (Carex vulpina), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), ситняг болотний (Eleocharis palustris), ситник Жерара (Juncus gerardi), алтея лікарська (Althea officinalis), перстач гусячий (Potentilla anserina), покісниця розставлена (Puccinella distans), тризубець морський (Triglochin maritima) тощо). Вони оточують водойми та від урізу води змінюються на угруповання водно-болотної рослинності.

У межах заказника деревно-чагарникова рослинність представлена як штучними насадженнями (водозахисними, протиерозійним, полезахисними, садами), так і природними лісовими біогеоценозами. У долині р. Вовча розташовано значний природний лісовий масив – заплавна діброва з елементами штучних насаджень. До складу деревостану крім дубу звичайного (Quercus robur) входять клен гостролистий (Acer platanoides), ясен звичайний (Fraxinus excelsior), берест. Чагарники представлені бузиною чорною (Sambucus nigra), бруслинами європейською та бородавчастою (Evonymus europaea, E. verrucosa), жостером проносним (Rhamnus cathartica), шипшиною собачою (Rosa canina) та іншими. На зволожених ділянках (низинах) відмічено зарості верби трьохтичинкової (Salix triandra). Травостій даної природної діброви складається з типових сільвантів, до рідкісних видів у складі травостою відносяться тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum), ряст Маршала (Corydalis marschalliana), зірочки жовті (Gagea lutea).

На території заказника у різних елементах рельєфу (в основному – на середніх і верхніх третинах схилів) значне розповсюдження мають штучні смугові насадження напівосвітленого типу світлової структури другої вікової стадії. У їх деревостані домінують акація біла (Robinia pseudoacacia), ясен високий (Fraxinus еxсelsior), клен ясенелистий (Acer negundo) з домішкою абрикосу (Armeniaca vulgaris), груші (Pyrus communis), клену гостролистого, зрідка дубу звичайного. Чагарниковий підлісок фрагментарний, представлений кленами (Acer campestre, A. tataricum), які іноді входять до другого деревного ярусу, крушиною ламкою (Frangula alnus), зрідка бруслиною та бузиною чорною.

УДК 574.4+591.4.068.6

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ВІКАРІАТ
У СЕРЕДОВИЩЕТВІРНІЙ АКТИВНОСТІ ТВАРИННИХ ОРГАНІЗМІВ

В. Л. Булахов

Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, Україна, vgasso@ua.fm

FUNCTIONAL VICARIATION
IN ENVIRONMENT-FORMING ACTIVITY OF ANIMALS

V. L. Bulakhov

Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine, vgasso@ua.fm

Участь тваринних організмів у функціонуванні різних блоків екосистем часто пов’язана з явищем конвергенції, що обумовлює множинність угруповань тварин різних систематичних груп, споріднених між собою спрямованістю середовищетвірної активності, у певному обсязі імітуючих один одного, незважаючи на їх розповсюдження у різних географічних зонах і материках. Представники різних видів, родів, родин і, навіть, класів і типів виявляються близькими за проявленням функцій у різних екосистемах. Таку подібність можна визначити як «функціональний вікаріат», при якому один вид може замінюватись його функціональною «копією». Такі види, що заміщують один одного (або їх угруповання), виникають у результаті еволюції. Природній добір діє під безпосереднім впливом середовища, яке надає певний напрям процесу, відкидаючи форми, що не відповідають певним функціям екосистем.

Шлях, за яким відбувається твірна діяльність підбору, привів до широкого розповсюдження сполученої еволюції багатьох тварин, які пристосувалися до конкретних умов існування: добування їжі, пересування, утворення схованок, розмноження тощо. Якщо порівняти таких ссавців як гофери (родина Geomyidae), що мешкають у преріях і напівпустелях Північної та Центральної Америки, туко-туко (родина Ctenomyidae), землекопових (родина Bathyergidae) – мешканців арідних районів Перу та Болівії, а також сліпачків (родина Cricetidae) у степовій зоні Європи та Азії й сліпаків (родина Spalacidae), які населяють степи України, можна переконатися у разючій подібності морфологічного обрису всіх наведених гризунів (ряд Rodentia). Форма тіла, кінцівок, очей, хутра, способу риття за допомогою розвинених різців у зубній системі майже однакові.

Другим таким наочним прикладом можуть бути кроти, широко розповсюджені в лісовій і лісостеповій зонах Євразії й зіркорил, мешканець заболочених ґрунтів південно-східної Канади та північно-східної частини США (обидва – представники родини Talpidae із ряду Insectivora), а також цокори – мешканці степів Сибіру, Монголії й Китаю (ряд Rodentia), сумчасті кроти (родина Notoryctidae із ряду Marsupialia), які мешкають у північній і південній Австралії, а також капустянка (родина Gryllotalpidae ряду Orthoptera класу Insecta). Об’єднуючим знаряддям рийної активності є передні кінцівки.

Великий інтерес викликають вузькоспеціалізовані групи птахів–нектарофагів, які налічують сотні видів у тропічній і екваторіальній зонах майже всіх континентів, що здійснюють важливу функцію запилення, забезпечуючи репродукцію багатьох автотрофів. У цьому відношенні добре відомі різні колібрі (родина Trochilidae із ряду Apodiformes) з Південної Америки, нектарки (родина Nectariidae) з Африки й Азії, медоноси (родина Meliphagidae, які населяють Австралію, Південну Африку й острови Тихого океану, квіткарниці (родина Coerebidae) – мешканці Південної та Центральної Америки (всі з ряду Passeriformes) і папуга лорікет райдужний (ряд Psitaciformes); усі вони – функціональні вікаріати. До цього функціонального вікаріату можна віднести багатьох комах і, навіть, ссавців: мускусів карликового, товстохвостого й хоботноголового, плетухи сумчастої з ряду Marsunialis; криланів еполетового, квіткового довгоносого, листоносів довго язикового, Соссюра, Санбора й інших (із ряду Chiroptera).

Таким чином, різноманітні функції екосистем у процесі їх еволюційного розвитку потребували певних їх виконавців, що в результаті природного добору призвело до утворення своєрідних функціональних вікаріатів, представлених різними таксонами, спорідненими за функцією.

УДК 574.2

РОЛЬ ССАВЦІВ У СТВОРЕННІ СИСТЕМИ
ҐРУНТОВОГО ГОМЕОСТАЗУ В РЕГІОНАХ ІЗ ПОСИЛЕНОЮ
ТЕХНОГЕННОЮ ТРАНСФОРМАЦІЄЮ ЕКОСИСТЕМ

Л. В. Грачова

ДП «Дніпростандартметрологія», Дніпропетровськ, Україна

MAMMALS ROLE IN SOIL HOMEOSTASIS IN ECOSYSTEMS OF INTENSIVE TECHNOGENIC TRANSFORMATION

L. V. Grachova

SE «Dniprostandartmetrologiya», Dnipropetrovsk, Ukraine

Функціональна активність ссавців виступає могутнім екологічним фактором у формуванні та перетворенні одного з компонентів біогеоценозу – едафотопу, що відіграє величезну роль у всіх процесах біологічного кругообігу. Рийна та екскреторна активність ссавців розповсюджене та масштабне явище у природних екосистемах. Активність ссавців спричичиняє потужний вплив на твердість ґрунтів, водопроникність, вологість, фізико-хімічні властивості, рослинність. Рийна активність ссавців охоплює різні за величиною горизонти ґрунтового шару. При цьому, на поверхню виноситься матеріал глибинних горизонтів. Це сприяє залученню різних хімічних елементів, у тому числі первинних мінералів, у процеси ґрунтоутворення. У степових лісах України додатково кротами залучається до біологічного круговороту на 1 га площі 0,01–0,6 кг міді, 1,3–25,0 кг заліза, 0,2–2,6 кг марганцю, 0,5–12,4 кг магнію, 0,004–0,05 кг цинку на рік (Пахомов, 1998).

Вплив екскрецій ссавців на хімічні властивості ґрунту виявляється у підвищенні вмісту гумусу, зниженні кислотності. Метаболічний опад являє собою важливий зоогенний фактор надходження органічних речовин, азоту та зольних елементів у ґрунт. Екскреторний опад містить 8,54–13,64 г органічних речовин (абсолютно суха вага) на 100 г екскрецій і 2,34–3,21 г на 100 г сечі. Азоту, відповідно, міститься 0,89–1,35 і 0,24–0,50 г, зольні елементи складають 11,58–16,68 і 0,91–1,48 г (Булахов, Пахомов, 2006). Перекопуючи ґрунт, ґрунториї поліпшують гідротермічний режим і зашпаровують у ґрунт насіння деревних порід, у результаті чого такі ділянки стають місцями природного лісового поновлення (Булахов, 2003). Майже в усіх випадках вплив рийної активності ґрунториїв сприяє росту фітомаси та інтенсифікації продукційного процесу. Рийна та екскреторна активність ссавців оптимізує фізико-хімічні властивості ґрунту, підвищує його біологічну активність.

Ґрунтова мікрофлора відіграє важливу роль як у ґрунтотвірному процесі так і у формуванні продуктивності екосистеми. Саме мікробоценоз зумовлює характер деструкції органічних сполук, завершення процесу мінералізації, формування біологічної активності ґрунту. Редуцентна функція мікроорганізмів визначає інтенсивність кругообігу речовин і, значною мірою, рівень біогеоценотичних процесів.

Підвищені концентрації важких металів можуть призводити до загальних малоспецифічних фізіологічних і біохімічних змін у рослинах. Головне в механізмі токсичності важких металів для рослин полягає у тому, що підвищені концентрації важких металів ведуть до ушкодження мембран, зміни активності ферментів, пригничення росту коріння. Відзначені порушення викликають ряд вторинних ефектів – таких, як гормональний дисбаланс, дефіцит необхідних елементів, пригничення фотосинтезу, порушення пересування фотоасимілянтів, зміна водного режиму, інактивація метаболічно важливих білків та інших макромолекул, що виконують каталітичні та регуляторні функції. Показано зниження у присутності важких металів (
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   106

Похожие:

Министерство образования и науки украины национальная академия наук украины iconМинистерство образования и науки украины национальная академия наук украины
Б-63 Биоразнообразие и роль животных в экосистемах: Материалы V международной научной конференции. – Днепропетровск: Лира, 2009....
Министерство образования и науки украины национальная академия наук украины iconМинистерство образования и науки украины национальная академия наук украины
Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах: Материалы III международной научной конференции. – Днепропетровск:...
Министерство образования и науки украины национальная академия наук украины iconНациональная академия наук Украины
Киеве в Институте геохимии, минералогии и рудообразования имени Н. П. Семененко нан украины планируется провести Научно-практическую...
Министерство образования и науки украины национальная академия наук украины iconМ инистерство образования и науки, молодежи и спорта Украины
Украины, ректор Государственного университета информационно-коммуникационных технологий
Министерство образования и науки украины национальная академия наук украины iconОбразования и науки украины
Совместная с институтом педагогического образования и образования взрослых апн украины научно-исследовательская лаборатория по проблемам...
Министерство образования и науки украины национальная академия наук украины iconМеждисциплинарная академия наук украины
Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Алтайская государственная...
Министерство образования и науки украины национальная академия наук украины iconИстории украины рекомендовано Министерством образования Украины в качестве учебного пособия для студентов Севастополь 1997
Севастопольского Государственного технического университета представляет собой попытку глубокого осмысления истории украинского народа...
Министерство образования и науки украины национальная академия наук украины icon«Музыка Украины» 4 класс 1 четверть, 5 урок
Цель: ознакомление учащихся с национальными традициями и музыкальным творчеством Украины
Министерство образования и науки украины национальная академия наук украины iconРоссийская академия наук
Проект «Научно-технологическая политика России и Украины в контексте формирования общеевропейского научно-технологического пространства»...
Министерство образования и науки украины национальная академия наук украины iconПриказ 12. 07. 2012 г. Киев №523 Зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины 20 июля 2012 г под
Министерства здравоохранения Украины от 23 сентября 2009 года n 690, зарегистрированного в Министерстве юстиции Украины 29 октября...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib2.znate.ru 2012
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница