Серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму




Скачать 31,69 Kb.
НазваниеСерія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму
страница12/15
Дата03.02.2016
Размер31,69 Kb.
ТипДокументы
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Спершу розчистимо для наших дослідів термінологічний майданчик. Сатиру визначають як “безжальне, знищувальне переосмислення об’єкта зображення (та критики), що розв’язується сміхом” [8, с. 522]. Сатира, якщо її трактують як окремий жанр або категорію комічного, здатна включати в себе іронію, переорієнтовуючи її на виконання “своїх головних викривальних завдань” [15, с. 25]. Гумор трактують як “особливий вид комічного, таке ставлення свідомості до об’єкта, в якому поєднуються зовнішнє комічне його трактування з внутрішньою серйозністю” [8, с. 521]. Як бачимо, гумор, позірно протилежний іронії, яка найчастіше виступає як стилістичний прийом, “іносказання, що виражає насмішку або лукавство, коли слово чи висловлювання набуває в контексті мовлення значення, протилежне буквальному сенсу, заперечує його чи бере під сумнів” [8, с. 132]. Якщо гумор, насміхаючись, не заперечує, то іронія, начебто не заперечуючи, насправді, насміхається. Сатира може бути іронічною, тобто використовувати іронію як засіб прихованої насмішки, але може бути й прямою, інвективною, коли критичні наміри автора висловлювання не приховуються. З іншого боку, гумор також може ґрунтуватися на використанні іронії, і ми неминуче заплутаємося у цих трьох термінах – така плутанина є досить поширеним явищем, – якщо не візьмемо за основу семіотичне тлумачення іронічного висловлювання як такого, що вказує водночас на два взаємозаперечних референти. Сатирик, послуговуючись іронією, використовує висловлене як ширму або як каталізатор інтенсивності заперечення прихованого, гуморист від початку певен у позитивності прихованого, а висміює його лише позірно і тому – м’яко. Якщо ж він використовує іронію, механізм ускладнюється: висловлене натякає на заперечуване приховане, внаслідок чого виникає насмішка (тут ще діє чиста іронія), проте м’якість цієї насмішки примушує нас вірити, що первинне висловлювання, насправді, не заперечують, а стверджують (вже гумор). Тобто, коли Швейк говорить “наш найясніший цісар”, ми розуміємо, що Гашек, насправді, хотів сказати зовсім протилежне – сатирично висміяти образ монарха, а відтак, і його держави. З іншого боку, позірна бундючність ордену Лицарів Залізної Остроги є достатньою мірою комічною, проте десь глибоко всередині вказує на серйозність – адже гумор не знає повного заперечення.

Врешті, існує ще й романтична іронія, дія якої виражається в абсолютному урівноправленні обох референтів. У такому разі ми просто губимо орієнтири і не знатимемо, як насправді ставиться автор до зображуваного предмета. Власне, романтична іронія якраз вказує найперше на неможливість реалізації оцінних, етичних, смакових суджень: в українській літературі початку ХХ ст. найбільш показовим прикладом її реалізації, вочевидь, є Дон Хозе Перейра-Перебийніс Майка Йогансена. Саме розмежування гумору (з його глибинним стверджуванням) та романтичної іронії (в основу якої покладена правдива амбівалентність) засновує суперечку про природу образу Швейка. Автор прямо вказує нам, що Швейк – ідіот, проте діє він часом з невластивою ідіотам логікою і кмітливістю. Якщо ми завдяки авторові повіримо в глибинний позитив Швейка, більше того – його своєрідну мудрість, то перед нами образ гумористичний, використаний задля підкреслення сатиричності решти зображення. Проте, як ми вже бачили, існує тенденція вважати Швейка чисто іронічним, вочевидь, в тому сенсі, що він таки є ідіотом настільки ж, наскільки й свідомим критиком дійсності тогочасної Австро-Угорщини. Втім, зважаючи на позицію самого Гашека, заявлену ним у передмовах до частин 1 та 2 книги, перша гіпотеза щодо комічної природи образу Швейка видається нам більш логічною. А от Цяпка є, без сумніву, суто гумористичним персонажем.

Задля ясності подальшого викладу розрізнятимемо іронію риторичну, тобто таку, яка попри свою двореферентність чітко вказує на істинність приховуваного референта, й власне іронію двозначності (генетично споріднену з романтичною іронією), використання якої ґрунтується на рівноправності можливих референтів. На нашу думку, обидва образи “веселих вояків” є гумористичними у своїй суті, проте Швейк поступово виростає до характеру суто іронічного, двозначного. Своєрідність обох персонажів може пояснити їхнє походження.

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Похожие:

Серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму icon60 лет. По дороге в будущее
Мгимо – Университет: Традиции и современность. 1944 – 2004 / Под общ ред. А. В. Торкунова. – М.: Оао «Московские учебники и Картолитография»,...
Серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму iconБиблиографический указатель 2004 г
Международные отношения: Библиографический ука­затель. Вып. 4 / Научная б-ка мгимо(У) мид россии. – М., 2004. – 324 с
Серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму iconСтатья опубликована : Социальная коммуникация в современном мире. Modern Social Communication / Сборник материалов российско-американской научной школы-семинара, 14-18 июня, 2004. М.: Ооо "Принт-Медиа", 2004. 58 с. С. 9-14

Серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму iconА. Г. Карташов [и др.] // Специалист. 2004. № С. 11-12
Адакин, Е. Е. Формирование жизненных и профессиональных ценностных ориентаций студенческой молодежи / Е. Е. Адакин, Т. Г. Исламшина,...
Серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму iconБиблиографический указатель книг, поступивших в библиотеку
Информационный бюллетень счетной палаты Красноярского края, №2, 2004 г., №4, 2004 г., Ч. 1, Ч. 2, Ч. 1, Ч. Красноярск: Счетная палата...
Серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму iconПолякова Анатолия Алексеевича
Материалы международной научно-практической конференции 24 ноября 2004 года: «Социально-экономические проблемы региона в современных...
Серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму iconТруд иностранцев в России
Перечнем полных и сокращенных наименований федеральных органов исполнительной власти, утвержденным распоряжением Администрации Президента...
Серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму iconСоціальної мімікрії київ 2004
Л 68 Лобанова А. С. Феномен соціальної мімікрії. – К.: Інститут соціології нан україни, 2004. с
Серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму iconУчебная программа курса Владивосток 2004
России. Предназначена для студентов специальностей 020200 «Политология», 061000 «Государственное и муниципальное управление», 350200...
Серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 3-12 visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004. №33. Part P. 3-12 Естетика модернізму І постмодернізму iconВ. С. Нерсесянца Издательство норма москва, 2004
Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / Под общ ред академика ран, д ю и., проф. В. С. Нерсесянца. — М.: Норма,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib2.znate.ru 2012
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница