Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році




Скачать 35.05 Kb.
НазваниеРекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році
страница1/2
Дата03.02.2016
Размер35.05 Kb.
ТипДокументы
  1   2

Рекомендації


щодо організації методичного забезпечення та вивчення

української мови і літератури

в 2012-2013 навчальному році

Викладання української мови та літератури в районі здійснюють 96 учителів з вищою педагогічною освітою.

За наслідками атестації 42-ом вчителям встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», 6-ти – «спеціаліст першої категорії», 22-ом – «спеціаліст другої категорії» та 12 вчителів мають категорію «спеціаліст». Дев’яти учителям присвоєно звання «старший вчитель», 5–ти – «вчитель-методист».

У більшості вчителів достатній стаж педагогічної роботи, у 43 із них він перевищує 20 років.

Вивчення стану методичного забезпечення та навчання української мови і літератури в ЗНЗ району в 2011-2012 навчальному році засвідчило дієвість методичної роботи з предметів і відповідність її сучасним вимогам. Учителі-словесники систематично підвищують свій фаховий рівень шляхом участі в роботі різних методичних структур, предметних конкурсах, у процесі самоосвіти та перебування на курсах підвищення кваліфікації. В результаті вони правильно реалізують мету мовно-літературної освіти, керуються сучасними підходами до навчально-виховного процесу, які базуються на інноваційних концепціях, освітніх методиках і технологіях, перспективному педагогічному досвіді.

Свій фаховий та методичний рівень учителі української мови та літератури підвищують шляхом самоосвіти та участі у методичній роботі різного рівня ( районного, окружного або шкільного).

Ефективно функціонує методичне об’єднання вчителів української мови та літератури (керівник Протас Віта Володимирівна – вчитель української мови та літератури Крупецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів).

На його засіданнях розглядаються актуальні питання впровадження новітніх освітніх технологій, реалізації компетентнісного підходу при навчанні української мови та літератури, організації роботи із здібними учнями, використання педагогічних програмних засобів, мотивації та стимулювання учнів до навчання предмету, обговорюються проблеми сучасного уроку та оптимальні шляхи їх вирішення. Знайшли практичне застосування такі форми роботи як дискусії, засідання-практикуми, «круглі столи», тренінги тощо.

У навчально-методичному центрі відділу освіти райдержадміністрації проводяться індивідуальні консультації для вчителів, щорічно видаються методичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури, ведення класних журналів. Підготовлено рекомендації щодо організації сучасного уроку.

Ефективно функціонує опорна школа з теми „Значення творчого потенціалу вчителя-словесника для формування читацької компетентності школяра” (Радивилівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія»), на базі якої діє творча група вчителів української мови з проблеми «Компетентнісний підхід при організації проектної діяльності учнів на уроках української словесності та в позаурочний час».

Вчителі української мови та літератури беруть участь у масових формах методичної роботи: виставці-ярмарку педагогічної творчості, конкурсі «Учитель року», фестивалях нетрадиційних уроків.

Третій рік діють окружні та міжокружні методичні об’єднання вчителів української мови та літератури. Їх робота спрямовується на ознайомлення вчителів із шляхами формування основних груп компетентностей учнів, практичне впровадження нових форм і методів при організації навчального процесу.

Керівники шкіл та вчителі працюють над виконанням Закону України «Про освіту», реалізацією Концепції загальної середньої освіти, Концепції розвитку і функціонування української мови в Радивилівському районі на 2011-2015р.р., Програми з української мови та літератури для загальноосвітніх навчальних закладів; нормативних документів, методичних листів органів управління освітою щодо навчання української мови та літератури.

Стан навчання і виховання з предмету в закладах контролюється директором або заступником з навчально-виховної роботи у відповідності до посадових обов’язків.

Періодично, згідно з перспективним та річним планом роботи закладів, питання стану навчання і виховання з предмету слухається на засіданнях педагогічних рад, нарад при директору. Наявні документи в основному свідчать про правильний підхід до цього питання.

З метою вивчення рівня навчальних досягнень учнів проводяться контрольні роботи в кінці кожного семестру, результати яких узагальнюються відповідними наказами.

У навчальних закладах району щорічно проводяться тижні української мови та літератури, Дні рідної мови, Шевченківські тижні, що передбачають проведення ряду заходів: інтелектуальні ігри, філологічні брейн-ринги, мовні конференції, мовознавчі турніри, випускаються лінгвістичні газети, мовні плакати. У Ситненській, Теслугівській, Рудня – Почаївській загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів, Радивилівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 наявні творчі розробки цих заходів. У всіх навчальних закладах плани проведення відповідних заходів виконано.

При веденні шкільної документації вчителі-філологи дотримуються чинних вимог. Календарні плани складені у відповідності до чинної програми з української мови та літератури, систематично ведуться поурочні плани. Класні журнали вчителями української мови та літератури ведуться відповідно до інструкції з ведення класних журналів. Правильно та охайно оформлені записи змісту уроку, домашні завдання, достатня наповнюваність оцінок. Згідно з вимогами здійснюється поточний та тематичний контроль з предметів.

У навчально-виховному процесі для вивчення предметів використовуються підручники та навчально-наочні посібники, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Беручи до уваги зміни пріоритетів у стратегічному напрямі викладання української мови та літератури, спираючись на нормативні документи Міністерства освіти і науки України, вчителі-філологи приділяють більшу увагу науковому змісту уроку, урізноманітненню його форм і методів. Педагоги реалізують завдання розвитку особистості, навчаючи української мови та літератури, готують учнів до життя у сучасному суспільстві.

Відвідані уроки засвідчують, що вчителі-філологи творчо підходять до проведення уроків української мови та літератури, добре володіють інтерактивною моделлю навчання, створюють комфортні умови інтелектуальної спроможності учнів. При викладенні навчального матеріалу з цих предметів вони акцентують увагу на мовній і змістових лініях, як це передбачено програмою. На уроках забезпечують реалізацію соціокультурної змістової лінії, підбирають тексти відповідної тематики і за допомогою системи спеціальних інтелектуально і емоційно орієнтованих завдань опрацьовують їх з учнями. Важливу роль відводять урокам, спрямованих на формування таких умінь, як оволодіння різними способами читання, робота з додатковою літературою, уважне слухання усного читання, робота з додатковою літературою, уважне слухання усного мовлення, конспектування прочитаного та почутого.

У системі роботи вчителів намітились позитивні тенденції, які проявляються у посиленні практичної спрямованості навчання, використання нових форм і методів організації навчання, більш дієвому диференційованому підходу до школярів з урахуванням їх індивідуальних здібностей, виявленні та підтримці здібних дітей.

Високий науково-теоретичний та методичний рівень викладання у Протас В.В., вчителя української мови та літератури Крупецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Яка активно впроваджує у навчально-виховний процес з української мови та літератури метод проекту, особистісно-орієнтоване спілкування, діалог як домінуючу його форму. Її урокам властива багатогранність і гнучкість форм організації різних видів діяльності.

Творчо працюють вчителі української мови та літератури Радивилівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія» Бацюсь Р.І., Ксьонзик Р.К. Ці педагоги старанно планують і розробляють заняття, мотивують дітей до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів проблем, майстерно володіють технологіями «асоціативний кущ», «мікрофон», «рольова гра», «ток-шоу», «гронування».

Вчителі української мови та літератури Радивилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. П.Г.Стрижака Варава Г.О., Проказюк О.В. володіють сучасними педагогічними технологіями особистісно-орієнтованого навчання і відповідно до закладеної у підручниках системи навчання української мови та літератури навчають учнів усім змістовим лініям: мовленнєвої, мовної, соціокультурної, діяльнісної. Використовуючи різноманітні форми роботи в індивідуальному, парному, груповому і фронтальному режимах, забезпечують результативність своєї роботи.

Постійно збагачує світогляд учнів, розширює їх кругозір, пізнавальну активність через інтерактивні технології, проектну методику Паничевна М.А., вчитель української мови та літератури Радивилвського загальноосвітнього ліцею. За роки роботи вчителем зібрано велику кількість матеріалів до уроків з теми «Література рідного краю», зокрема проведено особисті дослідження.

Покращився методичний рівень проведення уроків Ярощук О.Д.(Ситненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів), Потійчук Г.Ф.(Підзамчівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів).

З метою перевірки рівня навчальних досягнень учнів та якісної підготовки до ЗНО вчителі – мовники використовують різнорівневі тестові завдання, що дає можливість оцінювати якість знань на різних етапах вивчення теми. Наприклад, вчителі Паничевна М.А. (Радивилвський загальноосвітній ліцей), Токар О.Ф. (Крупецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ) розробили різнорівневі тестові завдання для учнів 9-11 класів, а вчитель Башарівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Павлишина О.М. - для 10-11 класів філологічного профілю.

Більшість педагогів, робота яких вивчалася при проведенні уроків, приділяють достатню увагу виробленню в учнів навичок самосійної роботи з підручником, довідковою літературою, дидактичним матеріалом.

Усе ж, як засвідчили уроки, переважаючим у практиці роботи вчителів є не комунікативно-діяльнісний підхід до навчання, покликаний забезпечувати набуття і вдосконалення школярами комунікативної компетентності як головної, а традиційний системно мовний, тобто орієнтація на засвоєння лінгвістичного матеріалу і формування відповідних умінь і навичок шляхом вдосконалення граматичних вправ, що унеможливлює ставлення мовленнєвої особистості школяра.

Недостатнім є застосування текстоцентричного підходу, що не сприяє не лише належному засвоєнню лінгвістичної теорії, а й формуванню умінь текстотворення, розвитку духовної сфери школярів.

Потребує удосконалення методика організації групової роботи школярів, зокрема донесення інформації, над якою працювала група, до учасників інших груп, а також контроль та оцінювання результатів кожного учасника такої взаємодії.

У низці навчальних закладів недостатня увага приділяється роботі з текстом, навичками виразного читання, розуміння учнями важливих художніх деталей та епізодів. Осмисленню образів, позиції автора, вчинків персонажів.

Відповідно до Галузевої програми впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки у школах 2011-2012 н.р. впроваджено поглиблене вивчення української мови та літератури в Михайлівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

Класи філологічного профілю у старшій школі функціонують у 6-ти закладах: Башарівській, Крупецькій, Довгалівській, Рудня-Почаївській загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів, Козинському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів–колегіум», Радивилівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія» (105 учнів-22%), що на один заклад більше з попереднім роком.

Курсами за вибором та факультативами з предмету охоплено 369 учнів 8-11 класів, що становить 11, 5 %, гуртковою роботою охоплено 375 учнів 5-11 класів, що становить 8%, організовано факультативні курси «Практикум з правопису української мови» (Немирівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів), «Фонетика і правопис» (Довгалівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ), «Культура мовлення і стилістика української мови» (Башарівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів), «Усна народна творчість» (Жовтнева загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів). Таке вивчення української мови є доцільним, адже це одна з ланок допрофільної підготовки, яка передує профільному вивченню предметів.

Із усіх закладів найкраще забезпечення кабінетів у Радивилівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія», Крупецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, Ситненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

У інших навчальних закладах кабінети української мови та літератури наповнюються стендами , портретами письменників, різного роду декором, У 2012-2013 навчальному році зберігатимуться й посилюватимуться тенденції щодо надання освітньому процесу природовідповідного характеру, формування духовності, творчості та життєвих компетенцій школярів з урахуванням пізнавальних потреб учнів, їхніх здібностей і нахилів. 

Добір навчального змісту й організації вивчення української мови й літератури здійснюватимуться на основі застосування й поєднання основоположних дидактичних принципів, а саме: 

- взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку; 

- демократизації і гуманізації навчання, що полягає у реалізації методики партнерського співробітництва вчителя й учня; 

- особистісної орієнтації навчання, що передбачає забезпечення педагогом оптимальних умов для різнобічного мовного, мовленнєвого, літературного та літературознавчого розвитку кожного учня з урахуванням його індивідуальних особливостей для повноцінного становлення особистості; 

- комунікативно-діяльнісного, який забезпечить вивчення навчальних предметів як засобу спілкування; 

- соціокультурного, що дасть змогу ознайомитися з оригінальною і самобутньою культурою українського народу; 

- принципу здійснення поліфункціональності рідної мови й літератури в процесі навчання - пізнавальної, розвивальної, комунікативної, культурологічної, етичної, естетичної, ідентифікаційної, креативної тощо; 

- принципу практичної спрямованості навчання. 

Основною метою вивчення рідної мови є формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами мови - її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності, тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетенції. 

Опанування школярами літератури в загальноосвітній школі на сучасному етапі розвитку суспільства також набуває особливого значення, оскільки саме цей навчальний предмет має потужний потенціал для підвищення загальної освіченості учнів, їх всебічного розвитку - творчого, духовного, національного, патріотичного, гуманістичного, естетичного та морально-етичного. 

У 2012-2013 вчителі-словесники працюватимуть за чинними програмами для 12-річної школи. Вивчення української мови в 2012-2013 навчальному році у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Українська мова. 5-12 класи /Автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.

Вивчення української мови в умовах профільної школи (10-11 класи) урегульовано за рахунок наявності програм різних рівнів (стандарту, академічного, профільного) для загальноосвітніх навчальних закладів, а саме:

  • Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2011.

  • Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профіль – іноземна філологія); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень / Укладачі: Г.Т. Шелехова, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. – К.: Грамота, 2011.

  • Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень / Укладачі: Л.І. Мацько, О.М. Семеног – К.: Грамота, 2011.

У навчальних закладах із поглибленим вивченням чинною залишиться Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. 8-9 класи. / Програму підготували С.О. Караман, О.В. Караман, М.Я. Плющ, В.І. Тихоша; за редакцією С.О. Карамана – К.: Грамота, 2009. – 100 с.

Вивчення української літератури у 2012-2013 навчальному році в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Українська література. 5-12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с.

Вивчення української літератури в умовах профільної школи (10-11 класи) забезпечуватиметься наявністю двох профільних програм:

  • Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

  • Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан.– К.: Грамота, 2011.

Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту (як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів).

Поглиблено українська література вивчатиметься за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи. // Керівники авторського колективу: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк; за загальною редакцією Р.В. Мовчан; авторський колектив: Р.В. Мовчан, М.М. Сулима, В.І. Цимбалюк, Н.В. Левчик, М.П. Бондар. – К.: Грамота, 2009. – 88 с.

Докладний перелік нових програм і підручників, рекомендованих для використання, буде поданий у методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо вивчення української мови і літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2012 – 2013 навчальному році.

Програми для 11-річної школи будуть уводитися в дію поетапно, починаючи з 2013 року: у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/2014 навчального року; у 6-х класах – з 2014/2015 навчального року і т.д. Одночасно із програмами будуть оновлюватися і шкільні підручники.

Під час вивчення української мови в 2012-2013 н.р. радимо вчителям-словесникам взяти до уваги поради, які випливають із відвідування уроків під час вивчення стану навчання.

  1. Вивчаючи українську мову, слід реалізовувати всі завдання навчального предмета, які визначені в пояснювальній записці програми. 

  2. Основним лінгводидактичним принципом навчання мови є комунікативно-діяльнісний, суть якого полягає в тому, що вивчення мовних фактів і явищ починається зі спостереження та аналізу живого мовлення і супроводжується поясненням та широким використанням практичних завдань і вправ із розвитку мовлення. Так має бути і на уроці.

  3. Мовну освіту в кінцевому результаті підпорядковувати формуванню відповідних компетентностей, що відбувається у процесі реалізації змістових ліній. Лінгвістична компетентність передбачає оволодіння мовою як засобом спілкування, пізнання й самовираження на основі засвоєння школярами системних знань про мову; мовленнєва – розвиток та удосконалення здатностей комунікативної діяльності - аудіювання, читання, говоріння, письма; соціокультурна - опанування національних і загальнолюдських культурних та духовних цінностей на основі спеціально дібраного дидактичного матеріалу текстового характеру; діяльнісна – засвоєння та удосконалення практичних загальнопізнавальних, контрольно-оцінних та творчих умінь і навичок школярів. 

  4. Контроль видів мовленнєвої діяльності здійснювати не раніше, як із середини першого семестру. Йому має передувати систематична цілеспрямована робота з формування мовленнєвих умінь і навичок на кожному уроці як під час виконання лінгвістичних завдань, так і шляхом добору спеціальних вправ. Учні мають бути інформовані, коли і на матеріалі яких тем здійснюватиметься такий контроль.

  5. Узгоджувати структуру уроку з обраним його типом. Неузгодженість найчастіше спостерігається під час повторення матеріалу, а також на уроках узагальнення та систематизації знань. Традиційно урок узагальнення матеріалу підмінюється уроком повторення вивченого, а це призводить до наповнення заняття іншим змістом.

Заміна знаннєвої парадигми освіти особистісно зорієнтованою з відповідною структурою уроку висвітлила проблему, коли планується традиційний тип уроку (наприклад, вивчення нового матеріалу), а в структуру вносяться елементи новизни, не властиві даному типу (наприклад, актуалізація суб’єктного досвіду, цілевизначення і планування, рефлексія). За такої ситуації після типу уроку доцільно зазначати його вид - особистісно зорієнтований, і це вмотивує «осучаснення» структури.

  1. Мотивацію і підсумок навчальної діяльності здійснювати не лише на даних етапах уроку. Кожна виконана вправа має проходити етапи мотивації, виконання і підсумку. Цього, зрештою, вимагають принципи свідомості та доцільності навчання, його практичної спрямованості.

  2. Вивчення нового матеріалу поєднувати з систематичним повторенням раніше засвоєних лінгвістичних відомостей з метою удосконалення правописної грамотності як необхідної умови мовної культури особистості.

Під час вивчення української літератури рекомендуємо врахувати наступне: 

  1. Курс літератури основної школи є складовою частиною цілісного і довготривалого процесу вивчення літератури, який взаємопов'язаний із засвоєним школярами в молодших класах та з навчальним матеріалом, який буде опановуватися ними в старшій школі. Основними завданнями його є формування в учнів стійкого інтересу до читання, умінь і навичок виразного читання та осмислення змісту виучуваних творів, а також засвоєння відповідних літературознавчих понять як мистецьких засобів. Підміна даних завдань розмовами про художній твір, літературознавчим аналізом є недоцільною і навіть шкідливою.

  2. Вивчення літератури в старшій школі підпорядковувати формуванню вмінь визначати місце української літератури в широкому контексті світової культури, розбиратися в літературному процесі, розвивати навички інтерпретації й аналізу художніх творів на різних рівнях – образному, проблемно-тематичному, стильовому та ін.

  3. Анотації у програмі з української літератури запропоновані відповідно до рівня вікових можливостей учнів та ймовірної мети уроку, але вони не можуть бути темою уроку. Анотації містять основний акцент, на що повинна звертатися увага під час вивчення певного твору. А тему уроку вчитель формулює залежно від обраного ним шляху аналізу твору з урахуванням відведеної кількості годин на вивчення. Якщо на опрацювання художнього твору передбачено 1 год, темою уроку є стисле, чітке і зрозуміле формулювання головної думки виучуваного твору.

  4. На уроках літератури рідного краю і позакласного читання не повинні вивчатися довільно дібрані твори чи репрезентанти масової культури, бо вони не лише підриватимуть престиж української літератури, фальсифікуватимуть її повновартісний імідж, а й деформуватимуть естетичний смак, свідомість і підсвідомість людини.

Відповідно до освітніх галузей "Мови і літератури" нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392, зміст навчального матеріалу з української літератури розподіляється на чотири змістові лінії :

  1. емоційно-ціннісну, покликану забезпечити розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української літератури, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції;

  2. літературознавчу, яка передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів;

  3. загальнокультурну, що передбачає розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, виховання загальної культури учнів, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей;

  4. компаративну, яка забезпечує порівняння творів української літератури (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого) з метою увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

З огляду на це у процесі вивчення літератури слід забезпечувати реалізацію визначених змістових ліній, державних вимог до рівня навчальних досягнень учнів і на цій основі формування компетентностей, які відповідають змістовим лініям.

В оцінюванні навчальних досягнень учнів та здійсненні записів у класних журналах керуватися нормативними документами, які мають бути в предметних кабінетах. При цьому акцентуємо увагу на окремих важливих моментах.

  1. Відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови і літератури (наказ МОН України № 371 від 05.05.2008 року) оцінювання навчальних досягнень учнів здійснювати за рівнями навченості - початковим, середнім, достатнім, високим, - які визначаються за такими характеристиками:

  • початковий – рівень знань, тобто запам’ятання й відтворення вивченого матеріалу; відповідь учня фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення; без допомоги вчителя учень безпомічний;

  • середній – рівень розуміння та елементарних умінь; учень розрізняє вивчені явища, відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності; учень працює під керівництвом учителя;

  • достатній - рівень застосування знань; учень вільно оперує матеріалом і застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки; відповідь правильна, логічна, обґрунтована, хоча бракує власних суджень; учень працює самостійно;

  • високий – рівень творчості; знання є глибокими, міцними, системними; учень працює творчо, вміє самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію; визначення високого рівня навчальних досягнень передбачає знання та вміння в межах навчальної програми і не передбачає участі в олімпіадах, конкурсах тощо.

З огляду на це звернути увагу на правильність виставлення поурочного бала, наприклад, не виставляти бал третього рівня навченості за роботу на другому рівні.

  1. При виставленні тематичної оцінки вважати неправильним підвищення результатів контрольної роботи з теми лише на основі однієї поточної та оцінки за зошит чи вірш.

  2. Колонки для індивідуального контролю видів мовленнєвої діяльності відводити не в кінці теми (якщо колонка відводиться не на початку семестру, а в певній темі), оскільки це унеможливлює наповнення їх оцінками, а на початку.

  3. Проведення семестрового контрольного диктанту планувати в межах останньої мовної теми і враховувати під час виставлення тематичної. Облік результатів диктанту після останньої тематичної не дозволить врахувати його під час виведення семестрової оцінки, яка виставляється лише за тематичними.

Контрольній роботі з розвитку мовлення (переказ, твір) має передувати такого ж виду навчальна діяльність. За такого підходу дотримується система роботи з формування певного вміння, наприклад, переказувати прослуханий текст: усний переказ – письмовий – аналіз роботи – контрольний переказ.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загально­освітніх навчальних закладах з українською мо­вою навчання скориговано в програмі з української мови для 5—12 класів (лист МОН від 18.05.2009 № 1/9-342).

Фронтальні види контрольних робіт


Форми контролю

5

6

7

8

9

10

11




І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Пере­вірка мовної теми*

4

4

3

3

3

3

2

2

2

2

2

2

2

2

Письмо:

переказ

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

твір



1



1



1

1

1

1

1

1



1



Право­пис:

дик­тант**

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Аудію­вання*



1



1



1



1



1



1



1

Читання мовчки*

1



1



1



1



1



1



1


  1   2

Похожие:

Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах

Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 10 класах надруковано у Інформаційному збірнику мон, №25-27, 2010. У 11 класах викладання інформатики здійснюватиметься за такими новими підручниками (наказ монмолодьспорту №235 від 16.
Навчальний предмет «Інформатика» у 2011/12 навчальному році згідно Типових навчальних планів вивчатиметься учнями
Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 10 класах надруковано у Інформаційному збірнику мон, №25-27, 2010. У 11 класах викладання інформатики здійснюватиметься за такими новими підручниками (наказ монмолодьспорту №235 від 16.
Навчальний предмет «Інформатика» у 2011/12 навчальному році згідно Типових навчальних планів вивчатиметься учнями 9-11 класів
Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році iconВаріативна складова вивчення курсу Інформатика в 2012/2013 навчальному році
«Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2012/2013 навчальний рік», у гімназіях, ліцеях, колегіумах години відведені...
Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації самоосвіти учнів у літній період з географії

Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році iconПлющ П. П. Історія української літературної мови
Предмет, завдання І значення курсу історії української літературної мови, його зв`язок з іншими філологічними дисциплінами
Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році iconНовые поступления в библиотеку 1
Кращі учнівські твори з української мови І літератури : 10-11 кл. / О. Ю. Байбак [и др.]. Донецьк : тов вкф "бао", 2007. 703 с
Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році iconРобоча програма навчальної дисципліни «культура наукової української мови»
Робоча програма «Культура української наукової мови» для студентів за напрямом підготовки 0203 «Гуманітарні науки» спеціальності...
Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році iconВ текстах кодексів україни 10. 02. 01 українська мова
Роботу виконано у відділі стилістики та культури мови Інституту української мови Національної академії наук України
Рекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 9 класах надруковано у Інформаційному збірнику мон, №№19-21, 2009 р
Мон україни №132 від 23. 02. 2004, зі змінами, внесеними наказом мон україни №66 від 05. 02. 2009. У 10-11-х класах – за Типовими...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib2.znate.ru 2012
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница