Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови




Скачать 43.46 Kb.
НазваниеМацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови
страница4/4
Дата03.02.2016
Размер43.46 Kb.
ТипДокументы
1   2   3   4
"Що є свобода? Добро в ній яке?" – займає якихось 8 сторінок, на яких з‘ясовано філософське зацікавлення епохи Бароко проблемою свободи, осягнення суті свободи літературою епохи, визначено місце свободи в ієрархії національних вартостей. Це проблемне дослідження–лекція, настільки густа за фактажем, раціональна за добором матеріалу, що читається просто із захопленням. Тут можна посперечатися хіба що знову ж таки із категоричним твердженням буцім ейдос "золотої вольності" "виплеканий передовсім сарматизмом" (с.28). А чому не Середньовіччям? Не будемо брати до уваги ще недоведеної автентичності "Велесових книг", де вже "золота вольность" виплекана, а "Повість врем‘яних літ"? а "Слово о полку Ігоревім"? Просто в XVII–XVIII століттях це поняття розширювалося, здобулось на нове наповнення, стало складовою національної ідеї XVII ст.

Цілком новаторським є дослідження про засвоєння літературою Бароко патристичної літератури "Правду Августин співав". З‘ясована проблема, подано готову лекцію для викладача вузу на тему, яка досі в програмах з курсу давньої літератури студентській аудиторії не пропонувалася.

І так найвищої наукової оцінки заслуговує кожна стаття в монографії "З історії української літератури XVII – XVIII століть". Тому зупинюсь на кількох загальних міркуваннях, які викликає прочитання монографії Л.Ушкалова.

Оскільки сучасної історії давньої української літератури ще не написано (експлуатуємо Грушевського, Чижевського, Возняка, Петрова), то краще звучало б "До історії", а не "З історії". У супровідних роз‘ясненнях автора і видавництва нема вказівки на адресат: кому автор і видавництво адресують цю працю. Навіть якщо визначена мета – "оприлюднити доробок науковців, чиї праці здобули світове визнання". Думаємо, що стосовно праць Л.Ушкалова тут пересадів нема. Але відносно читача. Відсутність підрядкового перекладу із грецької, латинської, польської мов, подекуди із німецької та англійської мов позбавить можливості студента, учителя,закоханого в медієвістику широкого загалу любителів старої літератури повною мірою сприйняти величезний і многоцінний матеріал.

Книга розрахована на ідеального філолога-медієвіста, а їх навіть серед професорської братії 1–2 на весь університет. Тому все-таки переклад текстів і термінологічних понять іншими мовами доцільно було б подати в перекладі сучасною українською.

Можна відзначити мовний стиль автора як зразковий, повчальний для молодих дослідників, але окремі лексичні знахідки автора виглядають вичурно, пуристично, як, скажімо "мисленики"-філософи (а чому не любомудри?) чи "письмівка моя" – в значенні "підкреслення моє" та інші. Але стоїмо на тому, що творити, відроджувати національну понятійну лексику необхідно.

І останнє, бо колись Дашкевич написав рецензію, яка за обсягом перевершила рецензовану працю М.Петрова. Щоправда, всі ми і досі читаємо працю Петрова і мало хто знає рецензію Дашкевича. Все ж одна думка не дає спокою: а чи буде "Київська школа", "Львівська школа", "Чернівецька школа" і чи буде хтось коли-небудь координувати працю науковців і оприлюднювати праці бодай визнаних світом українських літературознавців? Чи це приватна справа кожного?

Сьогодні ж ми вітаємо "Харківську школу" в особі Л.Ушкалова і, справді, "з вождєлєнієм" поглядаємо на ту висоту, на якій він виставив власну наукову планку.

3 травня 2000 року Професор В.В.Яременко,

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

2. Прокоментуйте подані міркування вчених.

Категоричність взагалі не властива науковому мисленню. Довгий і нелегкий шлях наукового пізнання привчив учених до обережних формулювань і суджень. А звідси – застосування такого засобу, який філологи називають літотою (применшенням). Літота передається різними мовними засобами – лексичними, граматичними, композиційними. Отже, у який спосіб можна пом`якшити негативну оцінку? Ось кілька варіантів:

1. Наголосити на суб`єктивності негативної оцінки, підкреслити не повну впевненість у своїй оцінці, а також визнати можливість альтернативних рішень.

2. Відзначити об`єктивні обставини, що не дають змоги уникнути недоліків (нерозробленість проблеми, недостатній обсяг роботи і под.) – тут можна або прямо сказати про об`єктивні труднощі, або висловити свою думку у формі рекомендацій і побажань.

3. Використати евфемізми: а) замінити негативний вислів антонімічним позитивним (залучення більшої кількості експериментальних даних дозволило б ... – тут підкреслюється не той факт, що даних було мало, а те, що їх могло б бути більше, а отже, було багато); б) додати слова, що пом`якшують висловлювання

(відносно, цілком, досить, приблизно, щось, дещо, трохи, мабуть, правда, справді, щоправда, за умови, на жаль і под.).

4. Розташувати негативну оцінку поряд з позитивною. Найкраще, як уже зазначалося, починати з позитивного. А якщо вам вдасться, спробуйте розташувати позитивну оцінку і до, і після негативної – це, на думку психологів, найефективніший засіб впливу.

5. "Приховати" негативну оцінку. У цьому випадку використовується не якийсь мовний засіб, а сама логіка викладу. Спеціальних слів, речень і т. ін. для негативної оцінки тут і не треба.
1   2   3   4

Похожие:

Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови iconРобоча програма навчальної дисципліни «культура наукової української мови»
Робоча програма «Культура української наукової мови» для студентів за напрямом підготовки 0203 «Гуманітарні науки» спеціальності...
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови iconПлющ П. П. Історія української літературної мови
Предмет, завдання І значення курсу історії української літературної мови, його зв`язок з іншими філологічними дисциплінами
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови iconРекомендації щодо організації методичного забезпечення та вивчення української мови І літератури в 2012-2013 навчальному році
Викладання української мови та літератури в районі здійснюють 96 учителів з вищою педагогічною освітою
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови iconВ текстах кодексів україни 10. 02. 01 українська мова
Роботу виконано у відділі стилістики та культури мови Інституту української мови Національної академії наук України
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови iconНовые поступления в библиотеку 1
Кращі учнівські твори з української мови І літератури : 10-11 кл. / О. Ю. Байбак [и др.]. Донецьк : тов вкф "бао", 2007. 703 с
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови iconУчебно-методический комплекс учебной дисциплины «теория культуры»
Динамика культуры. Принципы типологии культуры. Культурогенез; культура и природа; культура и язык; культура и общество; социальное...
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови iconАрендт Х. Ситуация человека //Вопросы философии. 1998. №11
Бестужев-Лада И. В. Культура, контр-культура, антикультура // На пороге хх1 в.: образование и культура. – М.,1996
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови iconРабочая программа по предмету «Православная культура» для 2 класса
Л. Л. Шевченко «Православная культура» // Православная культура. Концепция и программа учебного предмета. 1-11 годы обучения. – М.:...
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови iconСистема оподаткування
Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови iconРекомендована література
Г. Г. Крючков. Прискорений курс французької мови. Підручник для студентів немовних факультетів вищих навчальних закладів. – Київ:...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib2.znate.ru 2012
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница